Журналісти телеканала «Ми-Україна+» у розслідуванні «Операція «Чорна хвиля» проєкту «Суть справи», опублікованому 22 жовтня 2026 року, встановили, що до багатоденних затримок суден на Дунай призвели одразу кілька факторів. На початку вересня біля Сулінського каналу очікували близько 80 суден, а окремі з них залишалися в черзі до 17 діб.
Що створило навантаження на Дунай
Після російських ударів по портах Великої Одеси — Одесі, Чорноморську та Південному — частина вантажопотоків знову перемістилася на Дунай. Додатковим чинником став сезон збору врожаю, коли зростають обсяги зернових, призначених на експорт. За словами заступника гендиректора стивідорної компанії «Бруклін-Київ» Сергія Нікуліна, «Дунай не здатний переробляти ту кількість вантажів, яку виробляє Україна».
Як працює Сулінський канал
Сулінський канал, через який судна проходять до українських портів, має обмежену пропускну спроможність: на його роботу впливають рівень води та погодні умови, а за певних обставин рух може зупинятися повністю. Рух організовує румунська Адміністрація Нижнього Дунаю (AFDJ), а українська Адміністрація морських портів (АМПУ) збирає заявки від операторів та агентів і передає їх через систему Primus. Черговість визначається датою підтвердження готовності прийняти судно, хоча для окремих категорій передбачено пріоритет.
Наслідки для експортерів
Президент Асоціації портів України «Укрпорт» Дмитро Барінов наголосив: «Судно може зайти до порту, до будь-якого українського порту, тільки якщо для нього є вантаж в порту і причал вільний для нього». Через тривале очікування проходу експортери несуть додаткові витрати на фрахт, пальне та утримання екіпажів. У розслідуванні також перевірено звинувачення у хабарях за просування суден у черзі.
