6 жовтня 2026 року міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон під час парламентського аудиту МЗС у Сеулі заявив, що отримав від міністра закордонних справ України Андрія Сибіги повідомлення з вибаченнями за розголошення інформації про передачу двох північнокорейських полонених. Чо Хьон зазначив, що ці вибачення не виправдали очікувань Сеула, і повідомив, що уряд має намір вжити рішучих заходів, зокрема розглядається можливість відкликання посла Південної Кореї в Україні Пак Хі Чхана. Міністр Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням».
Як розгортався конфлікт
У 2025 році українські бійці взяли в полон двох військовослужбовців КНДР в російській Курській області. У липні 2026 року Сеул і Київ домовилися про передачу цих полонених Південній Кореї. 23 вересня президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН повідомив про цю передачу. 24 вересня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що Україна порушила домовленість про нерозголошення, і вимагав офіційного пояснення та публічних вибачень.
Суперечка щодо попереднього інформування
За словами представників Сеула, український уряд сам наполягав на конфіденційності передачі. Видання Korea JoongAng Daily із посиланням на високопоставленого представника адміністрації президента Південної Кореї повідомило, що Україна заздалегідь поінформувала Сеул дипломатичними каналами про намір Зеленського згадати полонених на Генасамблеї ООН. Водночас українська сторона — радник президента з комунікацій Дмитро Литвин та джерела в Офісі президента — заперечує існування угоди про конфіденційність. Окремо наприкінці вересня на ДМЗ стався інцидент з вибухами мін, унаслідок якого постраждали троє південнокорейських солдат; попереднє розслідування вказує на північнокорейські міни, хоча остаточно це ще не підтверджено.
